перицикл

перици́кл

-у, ч.

Зовнішній шар клітин центрального циліндра стебла і кореня рослин.

Значення в інших словниках

1. перицикл — перици́кл (від грец. περικυκλέω – оточую) зовнішній шар клітин осьового циліндра (центральної частини) стебла й кореня в рослин. З П. деяких рослин (льон, коноплі та ін.) одержують текстильне волокно.  Словник іншомовних слів Мельничука