письмо

письмо́

-а, с.

1》 тільки одн. Уміння писати, зображувати графічні знаки; спосіб такого зображення, писання.

|| Писання як навчальний предмет.

|| Уміння писати й читати; письменність (у 1 знач.).

|| заст. Орфографія.

На письмі — у письмовому вигляді.

2》 тільки одн. Зовнішній вигляд написаного; почерк.

3》 тільки одн. Те саме, що писемність 1).

4》 розм. Те саме, що лист (див. лист II 2)).

5》 тільки одн., розм. Створення літературно-художніх творів.

|| Стиль, манера написання літературно-художніх творів та виготовлення творів мистецтва.

6》 тільки одн. Відтворення музики за допомогою нотних знаків.

7》 Засоби створення малюнка в живописі.

8》 заст. Писаний або друкований твір; звичайно газета чи журнал.

[Святе] Письмо — книги Старого і Нового завіту.

Значення в інших словниках

1. письмо — Газета, часопис; усе писане [VI,VII] — писаний твір [IV] — Можна мати серйозні сумніви, чи письмо значить «писаний твір» (535). У тексті говориться: «Та вона, певно, весь день у книгах та письмах читає» (99).  Словник з творів Івана Франка
2. письмо — письмо́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. письмо — Пи́сьмо. 1. Періодичне видання. Без помочи друкованого слова ціла та діяльність не може обійти ся. Тож видимо й в Швайцариї...  Українська літературна мова на Буковині
4. письмо — (система букв) писемність, грамота, зст. ПИСЬМЕННІСТЬ; (ідеографічне) клинопис; (реалістичне) стиль, манера; (святе) писання; Р. почерк.  Словник синонімів Караванського
5. письмо — 1. лист 2. це див. почерк  Словник чужослів Павло Штепа
6. письмо — Письмо́, -ма́, -му́, в письмі́; пи́сьма, пи́сем  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. письмо — ПИСЬМО́, а́, с. 1. тільки одн. Уміння писати, зображувати графічні знаки; спосіб такого зображення, писання. Мабуть, з усіх людських відкрить найдивовижнішим є письмо (М. Руденко); Болгарія ділилась із Руссю своїм письмом.  Словник української мови у 20 томах
8. письмо — письмо почерк (м, ср, ст): Вчителька сказала, що наш Юрко має гарне, каліґрафічне письмо (Авторка); Дивися, що ж то за письмо? Не букви, а якісь хробачки (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. письмо — Письмо в очі коле. Записане є доказом зобов'язань.  Приповідки або українсько-народня філософія
10. письмо — Система зорових або дотикових (шрифт Брайля) знаків, яка служить засобом фіксації мови і дозволяє за допомогою графічних елементів передавати мовленнєву інформацію на відстань і закріплювати її в часі; 4 осн. типи...  Універсальний словник-енциклопедія
11. письмо — БІ́БЛІЯ, ПИСЬМО́ (СВЯТЕ́ ПИСЬМО́), ПИСА́ННЯ (СВЯТЕ́ ПИСА́ННЯ). Шевченко неквапливо відклав Біблію (З. Тулуб); — Панотець, посидівши і поговоривши дечого з Письма, пішов додому (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник синонімів української мови
12. письмо — ПИСЬМО́, а́, с. 1. тільки одн. Уміння писати, зображувати графічні знаки; спосіб такого зображення, писання. Мабуть, з усіх людських відкрить найдивовижнішим є письмо (Руд., Остання шабля, 1959, 290); Болгарія ділилась із Руссю своїм письмом.  Словник української мови в 11 томах