плебс

-у, ч.

1》 У Стародавньому Римі – частина населення, яка не була в рабстві, але не користувалася політичними правами нарівні з патриціями.

2》 збірн. Плебеї.

Значення в інших словниках

1. плебс — плебс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. плебс — див. ГОЛОТА.  Словник синонімів Караванського
3. плебс — ПЛЕБС, у, ч., збірн. Плебеї. Ні, ні! – цього модного тепер солоденького запобігання перед плебсом доктор Драгомирецький ніяк не сприймав (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
4. плебс — ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл.  Словник синонімів української мови
5. плебс — ПЛЕБС, у, ч., збірн. Плебеї. Ні, ні! — цього модного тепер солоденького запобігання перед плебсом доктор Драгомирецький ніяк не сприймав (Смолич, Мир хатам.., 1958, 59).  Словник української мови в 11 томах