плутанка

плу́танка

-и, ж.

1》 Спосіб в'язання петель гачком.

2》 розм. Те саме, що плутанина 1), 2).

Значення в інших словниках

1. плутанка — плу́танка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. плутанка — див. безладдя  Словник синонімів Вусика
3. плутанка — ПЛУ́ТАНКА, и, ж. 1. Спосіб в'язання петель гачком. Плутанка – це проста, оригінальна, щільна в'язка, яка комбінується з стовпчиків з накидом і без накиду (з навч. літ.). 2. розм. Те саме, що плутани́на 1, 2. Аж у голові плутається од тії плутанки (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. плутанка — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн.  Словник синонімів української мови
5. плутанка — ПЛУ́ТАНКА, и, ж. 1. Спосіб в’язання петель гачком. Плутанка — це проста, оригінальна, щільна в’язка, яка комбінується з стовпчиків з накидом і без накиду (В’язання.., 1957, 21). 2. розм. Те саме, що плутани́на 1, 2. Аж у голові плутається од тії плутанки (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
6. плутанка — Плутанка, -ки ж. Путаница. Аж у голові плутається од тії плутанки.  Словник української мови Грінченка