побрижений

побри́жений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до побрижитися.

2》 у знач. прикм. Укритий зморшками, складками; зморшкуватий.

Значення в інших словниках

1. побрижений — побри́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. побрижений — ПОБРИ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до побри́житися. 2. у знач. прикм. Укритий зморшками, складками; зморшкуватий. Вигинався півколом білястий, побрижений шрам на мізинці (О. Десняк).  Словник української мови у 20 томах
3. побрижений — ЗМО́РШКУВАТИЙ (вкритий зморшками), ЗМО́РЩЕНИЙ, ПОМО́РЩЕНИЙ, МОРЩА́ВИЙ рідше, МО́РХЛИЙ рідше, ПОБРИ́ЖЕНИЙ рідше, ПОБА́БЧЕНИЙ розм. рідко, БАБКУВА́ТИЙ діал. Зморшкувате сухеньке обличчя розгладилось, проясніли очі (П.  Словник синонімів української мови
4. побрижений — ПОБРИ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до побри́житися. 2. у знач. прикм. Укритий зморшками, складками; зморшкуватий. Вигинався півколом білястий, побрижений шрам на мізинці (Десняк, Десну.., 1949, 299).  Словник української мови в 11 томах