Великий тлумачний словник сучасної мови

повзучий

повзу́чий

-а, -е.

1》 Який повзає, пересувається повзучи.

2》 Який стелеться, в'ється по чому-небудь (про рослини).

3》 Який повільно переміщується, поширюється.

4》 Складова частина деяких назв рослин.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. повзучий — повзу́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. повзучий — Плазучий, пластунський  Словник чужослів Павло Штепа
  3. повзучий — ПОВЗУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який повзає, пересувається повзучи. Вони [індійці] перетворюють в орнаментальні елементи .. навіть повзучих гадів (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. повзучий — ПОВЗУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який повзає, пересувається повзучи. Вони [індійці] перетворюють в орнаментальні елементи.. навіть повзучих гадів (Вол., Дні..  Словник української мови в 11 томах