Великий тлумачний словник сучасної мови

пов'язуватися

пов'я́зуватися

-уюся, -уєшся, недок., пов'язатися, -в'яжуся, -в'яжешся, док.

1》 Обмотувати себе чим-небудь, зав'язуючи кінці; обв'язуватися.

|| Надівати на себе що-небудь, стягуючи кінці вузлом; зав'язуватися.

2》 Ставитися в зв'язок із ким-, чим-небудь; співвідноситися.

|| Викликати в уяві певні спогади; асоціюватися з ким-, чим-небудь.

3》 Поєднуватися в ціле, об'єднуватися разом на основі чого-небудь спільного.

|| з чим. Сполучатися, поєднуватися як частини єдиного цілого.

|| Бути поєднаним із чим-небудь, відповідати чомусь.

4》 розм. Зближуватися, вступати з ким-небудь у якісь стосунки, мати якусь спільну справу (перев. неприємну, варту осуду і т. ін.).

5》 тільки док. Утворитися, зав'язатися (про плоди).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пов'язуватися — пов'я́зуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пов'язуватися — ПОВ'Я́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОВ'ЯЗА́ТИСЯ, в'яжу́ся, в'я́жешся, док. 1. Обмотувати себе чим-небудь, зав'язуючи кінці; обв'язуватися. Пов'язалася [Маруся] білим рушником, мов наміткою (Г.  Словник української мови у 20 томах
  3. пов'язуватися — ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ навколо, біля, круг кого-чого, з ким, чим і без додатка (вступати у дружні зв'язки, взаємодію на ґрунті спільних інтересів, поглядів, мети і т. ін.  Словник синонімів української мови