пограбований

пограбо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пограбувати.

|| пограбовано, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. пограбовані, -них, мн. (одн. пограбований, -ного, ч.; пограбована, -ної, ж.)Люди, яких пограбували.

|| у знач. ім. пограбоване, -ного, с. Те, що пограбували.

Значення в інших словниках

1. пограбований — пограбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пограбований — ПОГРАБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пограбува́ти. – Позносили ми крам, пограбований з пароплава (Ю. Яновський); Мирний показав картини стихійного селянського руху після реформи. Пограбовані реформою, селяни протестують (з наук. літ.); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. пограбований — ПОГРАБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пограбува́ти. — Позносили ми крам, пограбований з пароплава (Ю. Янов., II, 1958, 152); Мирний показав картини стихійного селянського руху після реформи. Пограбовані реформою, селяни протестують (Укр. літ.  Словник української мови в 11 томах