погуляти
погуля́ти
-яю, -яєш, док.
1》 Походити не поспішаючи, для відпочинку, задоволення і т. ін.
2》 Весело провести якийсь час; порозважатися, повеселитися.
|| Бути вільним від роботи, занять і т. ін. якийсь час.
|| Будучи неодруженим (неодруженою), безтурботно, весело жити.
|| Будучи вільним, незалежним, поїздити, походити, побачити світ.
|| наказ. сп. погуляй (погуляйте), розм. Почекай, почекайте.
3》 Провести за випивкою якийсь час: попиячити.
4》 Те саме, що пограти 2).
5》 Не бути в ужитку якийсь час (про різні предмети, знаряддя, землю і т. ін.).
6》 перен. Воювати, бути у воєнному поході якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної української мови