подозволяти

подозволя́ти

-яю, -яєш, док., перех.

Дозволити всім або багатьом, усе чи багато чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. подозволяти — подозволя́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подозволяти — ПОДОЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кому із інфін. Дозволити всім або багатьом, усе або багато чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. подозволяти — ПОДОЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Дозволити всім або багатьом, усе або багато чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. подозволяти — Подозволя́ти, -ля́ю, -єш гл. Дозволить (многимъ).  Словник української мови Грінченка