Великий тлумачний словник сучасної мови

подокінчувати

подокі́нчувати

-ую, -уєш.

Док. до докінчувати.

|| Докінчити усе або багато чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. подокінчувати — подокі́нчувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. подокінчувати — ПОДОКІ́НЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Докінчити все або багато чого-небудь; подовершувати (у 2 знач.).  Словник української мови у 20 томах