подув
по́дув
-у, ч.
1》 Порив (вітру і т. ін.); повів, повівання.
|| Ознака, прикмета наближення, настання чого-небудь.
2》 Те саме, що вітер.
3》 перен. Ідеї, суспільно-політичні напрями тощо, характерні для певного часу; віяння.
Великий тлумачний словник сучасної української мови