подірчавлений

подірча́влений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до подірчавити.

2》 у знач. прикм. Який подірявився, зробився дірчавим.

Значення в інших словниках

1. подірчавлений — подірча́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. подірчавлений — див. дірявий  Словник синонімів Вусика
3. подірчавлений — ПОДІРЧА́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до подірча́вити. Подірчавлене кулями відро. 2. у знач. прикм. Який подірчавів, укрився дірками; дірчавий. Подірчавлений одяг.  Словник української мови у 20 томах