позабутий

позабу́тий

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позабути.

Значення в інших словниках

1. позабутий — позабу́тий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. позабутий — ПОЗАБУ́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до позабу́ти. Нехай прокляті ми і світом позабуті! Ми ломимо скалу, рівняєм правді пу́ті (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. позабутий — ПОЗАБУ́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до позабу́ти. Нехай прокляті ми і світом позабуті! Ми ломимо скалу, рівняєм правді пу́ті (Фр., X, 1954, 49).  Словник української мови в 11 томах