позамулюватися

позаму́люватися

I -юється, док.

Замулитися (про все чи багато чого-небудь; у багатьох місцях).

II -юються, док., діал.

Натерти шию ярмом (про всіх чи багато волів).

Значення в інших словниках

1. позамулюватися — позаму́люватися 1 дієслово доконаного виду замулитися в багатьох місцях позаму́люватися 2 дієслово доконаного виду натерти шию ярмом — про багатьох волів діал.  Орфографічний словник української мови
2. позамулюватися — ПОЗАМУ́ЛЮВАТИСЯ¹, юється, док. Пас. до позаму́лювати. Над річкою городи позамулювались (Сл. Б. Грінченка). ПОЗАМУ́ЛЮВАТИСЯ², юються, док., діал. Натерти шию ярмом (про всіх або багато волів). Воли позамулювались; треба тую сірку брать, що з вовни, та волам шиї парить, щоб погоїлись (з казки).  Словник української мови у 20 томах
3. позамулюватися — ПОЗАМУ́ЛЮВАТИСЯ¹, юється, док. Замулитися про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях). Над річкою городи позамулювались (Сл. Гр.). ПОЗАМУ́ЛЮВАТИСЯ², юються, док., діал. Натерти шию ярмом (про всіх або багато волів).  Словник української мови в 11 томах
4. позамулюватися — Позамулюватися, -люємося, -єтеся гл. 1) Быть занесеннымъ иломъ (во множествѣ). Над річкою городи позамулювались. 2) Натереть себѣ шею ярмомъ (о волахъ). Воли позамулювались, до треба... волам шиї парить, щоб погоїлись. Рудч. Ск. І. 171.  Словник української мови Грінченка