позатулюваний

позату́люваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позатулювати.

Значення в інших словниках

1. позатулюваний — позату́люваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позатулюваний — ПОЗАТУ́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позату́лювати. Маленькі вікна позатулювані старими ряднами та драними хустками (С. Васильченко); Вікна в хаті старанно позатулювані (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. позатулюваний — ПОЗАТУ́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позату́лювати. Маленькі вікна позатулювані старими ряднами та драними хустками (Вас., II, 1959, 16); Вікна в хаті старанно позатулювані (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 80).  Словник української мови в 11 томах