позоставатися

позостава́тися

-ається, -аємося, -аєтеся і рідше позостатися, -анеться, -анемося, -анетеся і рідко позоставати, -ає, -аємо, -аєте, док.

1》 Залишитися де-небудь, не покинути якогось місця (про всіх чи багатьох).

|| Відстати, відірватися від кого-, чого-небудь, що рухається (про все чи багато чогось, усіх чи багатьох).

2》 Зберегти попередній стан (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох).

3》 Продовжити існування, зберегтися, не зникнути (про все чи багато чого-небудь).

|| Виявитися, залишитися після використання, вжитку і т. ін.

|| від кого – чого, по кому – чому. Зберегтися як слід, залишок чогось, що зникло, минуло, або після відходу, смерті кого-небудь (про все чи багато чогось).

4》 Опинитися в якому-небудь стані, становищі, стати ким-, чим-небудь або яким-небудь (про всіх чи багатьох). Позоставатися сиротами.

Значення в інших словниках

1. позоставатися — позостава́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. позоставатися — ПОЗОСТАВА́ТИСЯ, ає́ться, аємо́ся, аєте́ся і рідше ПОЗОСТА́ТИСЯ, а́неться, а́немося, а́нетеся і рідко ПОЗОСТАВА́ТИ, ає́, аємо́, аєте́, док. 1. Залишитися де-небудь, не покинути якогось місця (про всіх або багатьох). Рушили [бурлаки] в далеку дорогу.  Словник української мови у 20 томах
3. позоставатися — ПОЗОСТАВА́ТИСЯ, а́ється, аємо́ся, аєте́ся і рідше ПОЗОСТА́ТИСЯ, а́неться, а́немося, а́нетеся і рідко ПОЗОСТАВА́ТИ, ає́, аємо́, аєте́, док. 1. Залишитися де-небудь, не покинути якогось місця (про всіх або багатьох). Рушили [бурлаки] в далеку дорогу.  Словник української мови в 11 томах
4. позоставатися — Позоставатися, -таємо́ся, -єте́ся гл. Остаться (о многихъ). Не стало вже ставать і сала, а тільки самі грінки позоставались. ЗОЮР. І. 290. От і сі діти, що позоставались живі... чогось вже мізерніють. Левиц. І. 139.  Словник української мови Грінченка