Великий тлумачний словник сучасної мови

покорочати

покороча́ти

-аю, -аєш, недок., рідко, покоротити, -очу, -отиш, док., перех.

Робити коротшим, укорочувати; робити надто коротким, коротшим, ніж треба.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покорочати — покороча́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. покорочати — ПОКОРОЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., що. Робити коротшим, укорочувати; робити надто коротким, коротшим, ніж треба. Сукню пошили, покоротили (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. покорочати — ПОКОРОЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. Робити коротшим, укорочувати; робити надто коротким, коротшим, ніж треба. Сукню пошили, покоротили (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. покорочати — Покороча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. покороти́ти, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, дѣлать, сдѣлать короче чѣмъ слѣдуетъ. Сукню пошили, покоротили. Гол. III. 73.  Словник української мови Грінченка