Великий тлумачний словник сучасної мови

покріпачити

покріпа́чити

див. покріпачувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покріпачити — покріпа́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. покріпачити — ПОКРІПА́ЧИТИ див. покріпа́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. покріпачити — ПОНЕВО́ЛЮВАТИ кого, що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ (УЯРМЛЯ́ТИ), ЗАКАБАЛЯ́ТИ рідше, ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ заст., розм., РАБУВА́ТИ ким, чим, діал.; ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. покріпачити — Покріпа́чити, -па́чу, -па́чиш, -чать  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. покріпачити — ПОКРІПА́ЧИТИ див. покріпа́чувати.  Словник української мови в 11 томах