Великий тлумачний словник сучасної мови

полазник

пола́зник

див. полазець.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. полазник — ПОЛА́ЗНИК, а, ч., діал. Той, хто прийде до хати на Новий рік. За народним віруванням перший полазник приносить до хати щастя або невдачу (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. полазник — Полазник, -ка м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Желех. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. МУЕ. III. 51, 59. На Воведенія перший полазник.  Словник української мови Грінченка