поливати

полива́ти

-аю, -аєш, недок., полити, поллю, поллєш і рідко полляти, полляю, полляєш і поллю, поллєш, док.

1》 перех. і без додатка. Ллючи рідину, змочувати кого-, що-небудь; обливати когось, щось.

|| Зволожувати або зрошувати ґрунт для поліпшення росту рослин.

|| Змочувати болюче місце рідиною, що сприяє видужанню, зціленню від хвороби.

|| Оббризкувати, кропити чимсь кого-, що-небудь.

|| Додавати до страви якусь приправу для поліпшення її смаку.

2》 тільки док., перех. і неперех., чим, на що і без додатка. Почати лити, литися.

|| безос.

3》 тільки док., неперех. Лити (у 2 знач.) якийсь час.

4》 перех., спец. Покривати поливою (у 1 знач.); глазурувати.

5》 перех., розм. Відзначати покупку чого-небудь випивкою.

Значення в інших словниках

1. поливати — Обливати; (город) зрошу вати, зволожувати; (парфумами) кропити, спорскувати, оббризкувати; (з кулемета) обстрілювати, стріляти; (поливою) покривати, ґлязурувати.  Словник синонімів Караванського
2. поливати — полива́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
3. поливати — ПОЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЛИ́ТИ, поллю́, поллє́ш і рідко ПОЛЛЯ́ТИ, полля́ю, полля́єш і поллю́, поллє́ш, док. 1. кого, що і без дод. Ллючи рідину, змочувати кого-, що-небудь; обливати когось, щось.  Словник української мови у 20 томах
4. поливати — Дівка, як верба, ї! не поливай, а вона росте. Жарт про молоду дівчину, яка швидко росте.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. поливати — облива́ти (обкида́ти, полива́ти і т. ін.) / обли́ти (обки́дати, поли́ти і т. ін.) бру́дом (боло́том, грязю́кою і т. ін.) кого. Несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти, неславити, ганьбити. Майже в кожному номері ..  Фразеологічний словник української мови
6. поливати — ПОЛИВА́ТИ (ллючи воду або іншу рідину, робити мокрим, вологим когось, щось), ОБЛИВА́ТИ, ПРИЛИВА́ТИ, ПІДЛИВА́ТИ розм., ПОЛОСКА́ТИ розм., МИ́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
7. поливати — ПОЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЛИ́ТИ, поллю́, поллє́ш і рідко ПОЛЛЯ́ТИ, полля́ю, полля́єш і поллю́, поллє́ш, док. 1. перех. і без додатка. —Ллючи рідину, змочувати кого-, що-небудь; обливати когось, щось.  Словник української мови в 11 томах
8. поливати — Полива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. полити, -ллю, -ллєш, гл. 1) Поливать, полить, орошать, оросить. А хто буде явір поливати, той буде мене споминати. Чуб. V. 210. Поливала та ромен-зілля дрібними сльозами. Чуб. V. 336. 2) Глазировать, покрывать, покрыть глазурью (посуду). Шух. І. 264.  Словник української мови Грінченка