Великий тлумачний словник сучасної мови

полигатися

полига́тися

-аюся, -аєшся, док., з ким, розм.

Завести знайомство, зав'язати дружбу з ким-небудь; потоваришувати (з негативним відтінком).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. полигатися — полига́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. полигатися — ПОЛИГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з ким, розм. Завести знайомство, зав'язати дружбу з ким-небудь; потоваришувати (з негативним відтінком). Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
  3. полигатися — ПОЛИГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з ким, розм. Завести знайомство, зав’язати дружбу з ким-небудь; потоваришувати (з негативним відтінком). Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем (Котл., І, 1952, 175).  Словник української мови в 11 томах
  4. полигатися — Полига́тися, -га́юся, -єшся гл. Сойтись, связаться съ кѣмъ. Полигалися з жидами. Шевч. Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем, Еней і зятем називався. Котл. Ен. IV. 33. --------------- Полигатися, -гаюся, -єшся гл. Потащиться, отправиться. Поли́галась і я у Київ. Зміев. в.  Словник української мови Грінченка