половинчик

полови́нчик

-а, ч., розм., заст.

Міра в 1/8 літра, а також пляшка такої місткості; восьмушка.

Значення в інших словниках

1. половинчик — полови́нчик іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. половинчик — ПОЛОВИ́НЧИК, а, ч., розм., заст. Міра в 1/8 літра, а також пляшка такої місткості; восьмушка. Він усе точив з барильця та подавав половинчики, кватирки, півока, ока (М. Коцюбинський); Пан, не договоривши, передав половинчика окономові і вийшов, а за ним і пани гості (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. половинчик — Полови́нчик, -ка; -чики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. половинчик — ПОЛОВИ́НЧИК, а, ч., розм., заст. Міра в ⅛ літра, а також пляшка такої місткості; восьмушка. Він усе точив з барильця та подавав половинчики, кватирки, півока, ока (Коцюб., І, 1955, 20); Пан, не договоривши, передав половинчика окономові і вийшов, а за ним і пани гості (Л. Укр., III, 1952, 673).  Словник української мови в 11 томах
5. половинчик — Полови́нчик, -ка м. Самая маленькая бутылочка казенной водки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка