полом

поло́м

-у, ч., рідко.

1》 Те саме, що поломка.

2》 розм. Те саме, що злом 1).

Значення в інших словниках

1. полом — поло́м іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. полом — ПОЛО́М, у, ч., рідко. 1. Те саме, що поло́мка. 2. розм. Те саме, що злом 1. Як на полом піде хата, то багато дерева пропаде (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. полом — ПОЛО́М, у, ч., рідко. 1. Те саме, що поло́мка. 2. розм. Те саме, що злом 1. Як на полом піде хата, то багато дерева пропаде (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. полом — Полом, -му м. Сломъ. Як на полом піде хата, то багато дерева пропаде. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка