Великий тлумачний словник сучасної мови

полонинський

полони́нський

-а, -е.

Прикм. до полонина.

|| Який росте на полонині.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. полонинський — полони́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. полонинський — ПОЛОНИ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до полони́на. – Йди вночі суда [сюди], .. подамоси[ся] .. на Чорногору! На простори полонинські!.. (Г. Хоткевич); // Який росте на полонині. На сірому небі показалось блакитне озерце. Гостра полонинська трава сильніше запахла (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  3. полонинський — ПОЛОНИ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до полони́на. — Йди вночі суда [сюди],.. подамоси[ся].. на Чорногору! На простори полонинські!.. (Хотк., II, 1966, 127); // Який росте на полонині. На сірому небі показалось блакитне озерце. Гостра полонинська трава сильніше запахла (Коцюб., II, 1955, 322).  Словник української мови в 11 томах
  4. полонинський — Полонинський, -а, -е = полонинний Звичаї, чари і полонинські примівки. Шух. І. 195. — хід. Выгонъ скота весной въ полонину. Шух. І. 197.  Словник української мови Грінченка