полох

по́лох

-а, ч.

Сум'яття, жах.

Значення в інших словниках

1. полох — ПО́ЛОХ, а, ч. Сум'яття, жах.  Словник української мови у 20 томах
2. полох — По́лох, -ха м. 1) Смятеніе, ужасъ. І радувався царь, що вийшли з його краю, бо страх 2 обняв усіх, увесь Єгипет — полох. К. Псал. 242. --------------- Поло́х меж. Выражаетъ испугъ, также удары сердца съ испуга. Серце у мене тільки полох-полох, та й замліло. Г. Барв. 127.  Словник української мови Грінченка