полуднування

полу́днування

-я, с.

Дія за знач. полуднувати.

Значення в інших словниках

1. полуднування — полу́днування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. полуднування — ПОЛУ́ДНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. полу́днувати. – Якби не робота та не оце полуднування, я б була вже сама по вас побігла, – заговорила перша дівчина (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
3. полуднування — Полу́днування, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. полуднування — ПОЛУ́ДНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. полу́днувати. — Якби не робота та не оце полуднування, я б була вже сама по вас побігла, — заговорила перша дівчина (Коб., III, 1956, 471).  Словник української мови в 11 томах