Великий тлумачний словник сучасної мови

полініяний

поліні́яний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до полініяти.

|| полініяно, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. полініяний — поліні́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. полініяний — ПОЛІНІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поліні́яти; // поліні́яно, пред.  Словник української мови у 20 томах