поліпшений
полі́пшений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до поліпшити.
|| у знач. прикм.
|| поліпшено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиполі́пшений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до поліпшити.
|| у знач. прикм.
|| поліпшено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови