політ

полі́т

-льоту, ч.

1》 Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі.

|| Спосіб, характер такого переміщення.

|| Падіння кого-, чого-небудь униз.

|| спорт. Стрибок із переміщенням уперед після відштовхування від якої-небудь точки опори.

2》 Авіаційний виліт, рейс із певним завданням.

3》 перен. Порив, прагнення до чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. політ — (літака) лет, літ, рейс, (один) виліт, фр. маштаб (н. високого польоту); (через море) переліт; (на лещетах) СПРТ. стрибок; (фантазії) П. злет, зліт.  Словник синонімів Караванського
2. політ — [поул’іт] пол'оту, м. (на) пол'от'і, мн. пол'отие, пол'от'іў  Орфоепічний словник української мови
3. політ — полі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. політ — ПОЛІ́Т, льо́ту, ч. 1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі. Трасуючі кулі перервали політ ворожого винищувача (Ю. Яновський); На подвір'ї стало так тихо, що, здавалось, і муха пролетить – політ її, мабуть, буде чути (А.  Словник української мови у 20 томах
5. політ — Рух літального апарата в просторі; вага апарату (сила тяжіння) мусить бути принаймні врівноважена підйомною (або відцентровою) силою; необхідно також створити силу тяги, яка б перевищувала силу аеродинамічного опору; при космічному п. (п.  Універсальний словник-енциклопедія
6. політ — з висоти́ пташи́ного ле́ту (польо́ту). Згори, звисока. Оглядаючи поле української.. новелістики навіть так схематично, немовби з висоти пташиного лету, все ж цілком певно переконуєшся...  Фразеологічний словник української мови
7. політ — ПОЛІ́Т (рух, переміщення когось, чогось у повітрі), ПЛА́ВАННЯ, ШУГА́ННЯ, ПО́ШУГ поет. (стрімкий). Видно сокола по польоту, а сову по погляду (прислів'я)...  Словник синонімів української мови
8. політ — ПОЛІ́Т, льо́ту, ч. 1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі. Трасуючі кулі перервали політ ворожого винищувача (Ю. Янов., І, 1958, 271); На подвір’ї стало так тихо, що, здавалось, і муха пролетить — політ її, мабуть, буде чути (Шиян, Баланда...  Словник української мови в 11 томах
9. політ — Політ, -льо́ту м. Полетъ. Він сам за мною залетів, за моїм тихим польотом. Мет. 178.  Словник української мови Грінченка