поліізопрен
поліізопре́н
-у, ч., хім.
Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізопрену. За властивостями поліізопрен подібний до натурального каучуку. Застосовують для виробництва автомобільних шин.
Великий тлумачний словник сучасної української мови