Значення в інших словниках
-
поминути —
помину́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
поминути —
ПОМИНУ́ТИ див. помина́ти².
Словник української мови у 20 томах
-
поминути —
МИНА́ТИ (пересуваючись, залишати позаду або збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги), ОБМИНА́ТИ (ОМИНА́ТИ), ПОМИНА́ТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИША́ТИ у спол. із сл. за собою. — Док.
Словник синонімів української мови
-
поминути —
ПОМИНУ́ТИ див. помина́ти².
Словник української мови в 11 томах
-
поминути —
I. Помина́ти, -наю, -єш сов. в. пом'янути, -ну, -неш, гл. 1) Поминать, помянуть, упомянуть, назвать по имени. Хто мене пом'янув, щоб той не минув. Ном. 2) Поминать, помянуть (усопшаго). Чуб. V. 370. Хреста ніхто не поставить і не пом'яне. Шевч.
Словник української мови Грінченка