Великий тлумачний словник сучасної мови

помкнути

помкну́ти

-ну, -неш, док.

1》 діал. Помчати.

2》 мисл. Дійти гончаку по свіжому сліду до звіра, примусити його піднятись.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. помкнути — помкну́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. помкнути — ПОМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Помчати. Усі троє спали на коней та й помкнули – тільки іскра із-під копит кінських сипнула (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  3. помкнути — ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. помкнути — ПОМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Помчати. Усі троє спали на коней та й помкнули — тільки іскра із-під копит кінських сипнула (Вовчок, І, 1955, 360).  Словник української мови в 11 томах