помішати

поміша́ти

-аю, -аєш, док., перех. і без додатка.

1》 Водячи ложкою, мішалкою і т. ін., збовтати, перемішати що-небудь.

|| З'єднати що-небудь різнорідне, утворивши суміш або розчин; змішати. Помішати сік з водою.

|| Механічно перемішати щось різнорідне.

|| Розмістити впереміш з чим-небудь.

2》 Поміняти місцями частини чого-небудь.

3》 Порушити прийнятий порядок розміщення чого-небудь.

4》 Помилково прийняти одного за іншого або одне за інше; сплутати.

Значення в інших словниках

1. помішати — поміша́ти 1 дієслово доконаного виду збовтати, перемішати поміша́ти 2 дієслово доконаного виду перешкодити розм.  Орфографічний словник української мови
2. помішати — ПОМІША́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., що і без дод. 1. Водячи ложкою, мішалкою і т. ін., збовтати, перемішати що-небудь. Одсунула [Секлета] горщик здоровенний.., помішала ложкою страву (А.  Словник української мови у 20 томах
3. помішати — поміша́ти (зміша́ти, переміша́ти і т. ін.) / міша́ти (всі) ка́рти кому і без додатка. Перешкодити здійсненню чого-небудь; не дати змоги зробити щось. Діла сьогодні у Кузьми йшли по-божому, але знову ж нечистий помішав усі карти (М. Стельмах).  Фразеологічний словник української мови
4. помішати — ЗМІ́ШУВАТИ (з'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, МІША́ТИ. — Док.: зміша́ти, переміша́ти, поміша́ти. Зима того року прийшла дуже рано..  Словник синонімів української мови
5. помішати — Поміша́ти, -ша́ю, -єш гл. 1) Помѣшать. Борщ каже: «помішай мене!». Чуб. III. 58. 2) Смѣшать. З хатами помішані якісь хлівці, якісь загороди. Левиц. І. 90.  Словник української мови Грінченка