понаділяти

понаділя́ти

-яю, -яєш, док., перех.

Наділити чим-небудь багатьох.

Значення в інших словниках

1. понаділяти — понаділя́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понаділяти — ПОНАДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого. Наділити чим-небудь багатьох. Спасибі матері, усіх нас понаділяли (Сл. Б. Грінченка); Прибули брати Ковтюхи з Петрограда в рідне село, і діло пішло на всенародний лад. Панську землю поділили, бідноту худобою понаділяли (О. Ковінька).  Словник української мови у 20 томах
3. понаділяти — ПОНАДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Наділити чим-небудь багатьох. Спасибі матері, усім нас понаділяли (Сл. Гр.); Прибули брати Ковтюхи з Петрограда в рідне село, і діло пішло на всенародний лад. Панську землю поділили, бідноту худобою понаділяли (Ковінька, Кутя.., 1960, 64).  Словник української мови в 11 томах
4. понаділяти — Понаділя́ти, -ля́ю, -єш гл. То-же, что и наділити, но многихъ. Спасибі матері, усім нас понаділяли. Богодух. у.  Словник української мови Грінченка