понаймати

понайма́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Найняти багатьох.

|| заст. Взяти для користування на певний строк за плату багато чого-небудь (ділянок землі, будинків і т. ін.).

2》 заст. Віддати в найми багатьох.

|| заст. Віддати для користування на певний строк за плату багато чого-небудь (ділянок землі, будинків і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. понаймати — понайма́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понаймати — ПОНАЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Найняти багатьох. Корній не занехаяв господарства, понаймав наймитів, і хазяйство все кращало (Б. Грінченко); Завів орендар свій невід, сітки, снасті; понаймав робочих і не пускає нікого на своїй часті ловити...  Словник української мови у 20 томах
3. понаймати — ПОНАЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Найняти багатьох. Корній не занехаяв господарства, понаймав наймитів, і хазяйство все кращало (Гр.  Словник української мови в 11 томах
4. понаймати — Понайма́ти, -ма́ю, -єш гл. Нанять (многихъ). Дівчат на буряки понаймав. Г. Барв. 513. Нехай мене моя мати похова, нехай мені музиченьки понайма. Чуб. V. 894.  Словник української мови Грінченка