понакопувати

понако́пувати

-ую, -уєш, док., перех.

1》 Копаючи, утворити багато чого-небудь (ям, рівчаків, криниць і т. ін.).

2》 Викопати із землі велику кількість чого-небудь (про багатьох).

Значення в інших словниках

1. понакопувати — понако́пувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понакопувати — ПОНАКО́ПУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Копаючи, утворити багато чого-небудь (ям, рівчаків, криниць. і т. ін.). – Скільки гною дали [на буряки], мінералів [мінеральних добрив], тричі гексахлораном обпилювали, канавки понакопували!.. (М. Рудь).  Словник української мови у 20 томах
3. понакопувати — ПОНАКО́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Копаючи, утворити багато чого-небудь (ям, рівчаків, криниць. і т. ін.). — Скільки гною дали [на буряки], мінералів [мінеральних добрив], тричі гексахлораном обпилювали, канавки понакопували!.. (Рудь, Гомін..  Словник української мови в 11 томах
4. понакопувати — Понако́пувати, -пую, -єш гл. Накопать (во множествѣ). Понакопувать ямки. Чуб. І. 101.  Словник української мови Грінченка