понакрадати

понакрада́ти

-аю, -аєш, док., перех.

Накрасти чого-небудь (про багатьох); накрасти багато чогось не за один раз.

|| у що. Укравши, помістити в різні місця.

Значення в інших словниках

1. понакрадати — понакрада́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понакрадати — ПОНАКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого. Накрасти чого-небудь (про багатьох); накрасти багато чогось не за один раз. – То вони, мабуть, понакрадають у чужих садках, та й хваляться!...  Словник української мови у 20 томах
3. понакрадати — ПОНАКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Накрасти чого-небудь (про багатьох); накрасти багато чогось не за один раз. — То вони, мабуть, понакрадають у чужих садках, та й хваляться!...  Словник української мови в 11 томах
4. понакрадати — Понакрада́ти, -да́ю, -єш гл. Накрасть (во множествѣ). На ярмарку понакрадають, а тоді й кажуть, що понакуповували.  Словник української мови Грінченка