понаряджати

понаряджа́ти

див. понаряджувати.

Значення в інших словниках

1. понаряджати — понаряджа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понаряджати — ПОНАРЯДЖА́ТИ див. понаря́джувати.  Словник української мови у 20 томах
3. понаряджати — ПОНАРЯДЖА́ТИ див. понаря́джувати.  Словник української мови в 11 томах
4. понаряджати — Понаряджа́ти, -джа́ю, -єш гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.  Словник української мови Грінченка