поняття

поня́ття

-я, с.

1》 Одна з форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак об'єкта дійсності.

2》 Розуміння кимсь чого-небудь, що склалося на основі якихось відомостей, власного досвіду.

|| Думка про що-небудь, погляд на щось.

|| тільки мн. Сукупність поглядів на що-небудь, рівень розуміння чогось.

Значення в інших словниках

1. поняття — поня́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. поняття — Розуміння, уявлення, філ. логічна категорія; ФР. гадка, думка.  Словник синонімів Караванського
3. поняття — [пон’ат':а] -т':а, р. мн. -н'ат'  Орфоепічний словник української мови
4. поняття — Тямка, тяма  Словник чужослів Павло Штепа
5. поняття — Форма абстрактного мислення, в якій у вигляді цілісної сукупності ознак відображаються істотні властивості предметів та явищ об’єктивної дійсності і загальні взаємозв’язки між ними.В утворенні...  Словник-довідник музичних термінів
6. поняття — ПОНЯ́ТТЯ, я, с. 1. Одна із форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак об'єкта дійсності. Поняття, на відміну від уявлень, відбивають суть речей (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
7. поняття — Я, с. Злочинне звичаєве право, тобто неписаний закон, якого необхідно дотримуватись. ◇ Жити за поняттями — дотримуватись злочинних законів. По поняттях — за злочинними законами. Багато з наших політиків інакше, як по поняттях, розмовляти не вміють.  Словник сучасного українського сленгу
8. поняття — (-ять) мн. 1. крим. Зведення законів злочинного світу. БСРЖ, 460.  Словник жарґонної лексики української мови
9. поняття — Необхідна складова частина абстрактного мислення, яка є формою представлення дійсності у свідомості, відіграє важливу роль в процесі пізнання.  Універсальний словник-енциклопедія
10. поняття — не ма́ти (й (на́віть, жо́дного і т. ін.)) поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь.  Фразеологічний словник української мови
11. поняття — ПОНЯТТЯ — 1) Спосіб розуміння та абстрактного уявлення результатів пізнання певної предметної галузі через усвідомлення істотних характеристик її об'єктів.  Філософський енциклопедичний словник
12. поняття — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл.  Словник синонімів української мови
13. поняття — Поня́ття, -ття, -ттю; -ня́ття, поня́ть і -ня́ттів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
14. поняття — ПОНЯ́ТТЯ, я, с. 1. Одна із форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак об’єкта дійсності. Клас є поняття, яке складається в боротьбі і розвитку (Ленін, 40, 1974, 293); Поняття, на відміну від уявлень, відбивають суть речей (Логіка, 1954, 19)...  Словник української мови в 11 томах