пообкопуваний
пообко́пуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пообкопувати.
|| пообкопувано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипообко́пуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пообкопувати.
|| пообкопувано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови