пообламуваний

пообла́муваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пообламувати I.

|| пообламувано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. пообламуваний — пообла́муваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пообламуваний — ПООБЛА́МУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообла́мувати¹. Гіляки, пообламувані бурею, перекрили вуличку (з газ.); // пообла́мувано, безос. пред. Вона зовсім близько бачить руки [вусатого Куцевола] з товстими короткими пальцями, на яких і нігті пообламувано (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. пообламуваний — ПООБЛА́МУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообла́мувати¹; // пообла́мувано, безос. присудк. сл. Вона зовсім близько бачить руки з товстими короткими пальцями, на яких і нігті пообламувано (Гончар, Тронка, 1963, 269).  Словник української мови в 11 томах