пообмотуваний
пообмо́туваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пообмотувати.
|| пообмотувано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипообмо́туваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пообмотувати.
|| пообмотувано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови