пообчіплюваний

пообчі́плюваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пообчіплювати.

|| пообчіплювано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. пообчіплюваний — пообчі́плюваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пообчіплюваний — ПООБЧІ́ПЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообчі́плювати.  Словник української мови у 20 томах
3. пообчіплюваний — ПООБЧІ́ПЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообчі́плювати.  Словник української мови в 11 томах