попектися

попекти́ся

-ечуся, -ечешся, док.

1》 Одержати опіки або зазнати відчуття болю від вогню, сонця, чого-небудь гарячого, їдкого.

|| у сполуч. зі сл. смага. Стати сухими і шершавими від внутрішнього жару, спраги (про губи).

|| у сполуч. зі сл. кропива. Те саме, що пожалитися.

|| перен., розм. Зазнати невдачі, мати несподівану неприємність.

2》 Спектися, стати готовими (про вироби з тіста, страви з м'яса і т. ін.).

3》 Пектися якийсь час (про вироби з тіста, страви з м'яса і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. попектися — попекти́ся дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попектися — ПОПЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся, док. 1. Одержати опіки або зазнати відчуття болю від вогню, сонця, чого-небудь гарячого, їдкого. Він Сіркові набрав [галушок] у полумисок: так уже йому годить, щоб він часом гарячим не попікся!...  Словник української мови у 20 томах
3. попектися — Попікся на молоці, то й на воду дуєш. Хто один раз потрапив у біду, той на другий раз вже є надмірно обережний.  Приповідки або українсько-народня філософія
4. попектися — ПОПЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся, док. 1. Одержати опіки або зазнати відчуття болю від вогню, сонця, чого-небудь гарячого, їдкого. Він Сіркові набрав [галушок] у полумисок: так уже йому годить, щоб він часом гарячим не попікся! (Укр.. казки, легенди..  Словник української мови в 11 томах
5. попектися — Попекти́ся, -печу́ся , -че́шся гл. 1) Испечься (о многомъ). Гарно паляниці попеклися. Славяносерб. у. 2) Обжечься. Він, кажуть, на якомусь заводі робив і там дуже попікся, ото й шрамуватий того такий. Пирятин. у.  Словник української мови Грінченка