поперчений

попе́рчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поперчити.

|| поперчено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. поперчений — попе́рчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поперчений — ПОПЕ́РЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до поперчи́ти. Запашний борщ поперчений.  Словник української мови у 20 томах