поплескати

попле́скати

-ещу, -ещеш, док.

1》 перех. і неперех. Злегка ударити рукою кілька разів по чому-небудь. Поплескати в долоні.

2》 неперех., розм. Займатися пересудами якийсь час. Поплескати язиком.

Значення в інших словниках

1. поплескати — поплеска́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поплескати — ПОПЛЕСКА́ТИ, ещу́, е́щеш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Злегка ударити рукою кілька разів долоні другої або по чому-небудь. [Бентлі:] Я вас ненавиджу, майоре! [Петерсон:] .. А хіба це має якесь значення в нашій службі? Ви непоправний фантаст, Бентлі!...  Словник української мови у 20 томах
3. поплескати — плеска́ти (патя́кати, плести́) язико́м (язика́ми). 1. Багато говорити про щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. — Перестаньте плескати язиком! Мужчина називається! — з презирством кинула Оксана (П. Автомонов); — Перестань!...  Фразеологічний словник української мови
4. поплескати — Поплеска́ти, -лещу́, -ле́щеш, -щуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поплескати — ПОПЛЕСКА́ТИ, ещу́, е́щеш, док. 1. перех. і неперех. Злегка ударити рукою кілька разів по чому-небудь. [Бентлі:] Я вас ненавиджу, майоре! [Петерсон:] ..А хіба це має якесь значення в нашій службі? Ви непоправний фантаст, Бентлі!...  Словник української мови в 11 томах
6. поплескати — Поплескати, -плещу, -щеш гл. 1) Плескать нѣкоторое время. 2) Похлопать, поаплодировать. З) Поболтать нѣкоторое время. 4) У кузнецовъ: поклепать нѣкоторое время.  Словник української мови Грінченка