поплутати

поплу́тати

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Безладно перевити, переплести що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); заплутати.

|| Перемішати, привести в безладдя розташування яких-небудь предметів, порушити порядок чого-небудь.

2》 перен. Позбавити правильності, логічної стрункості (думки, мову, розрахунки і т. ін.).

|| Змінити попередні наміри, перебіг якої-небудь справи.

Значення в інших словниках

1. поплутати — У яких випадках ставлять плутати, а в яких – путати? Дієслово плутати використовують у прямому та переносному значенні. У прямому – це “безладно переплітати нитки, волосся”, ще кажуть “плутати ногами”, тобто ходити повільно, мляво, ледве переступаючи.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. поплутати — поплу́тати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. поплутати — ПОПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Безладно перевити, переплести що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); заплутати. Поплутати пряжу; // Перемішати, привести в безладдя розташування яких-небудь предметів, порушити порядок чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. поплутати — лихи́й (рідше нечи́стий, ді́дько і т.ін.) попу́тав кого і без додатка. Хто-небудь зробив щось погане, допустив помилку, не передбачивши небажаного результату; піддався спокусі. Гуменя того монастиря, де я була, казала: зробила ти гріх тяжкий ..  Фразеологічний словник української мови
5. поплутати — ПОПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Безладно перевити, переплести що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); заплутати; // Перемішати, привести в безладдя розташування яких-небудь предметів, порушити порядок чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
6. поплутати — Поплутати, -таю, -єш гл. Спутать, запутать.  Словник української мови Грінченка