Великий тлумачний словник сучасної мови

поплітка

поплі́тка

-и, ж.

1》 діал. Верхнє пасмо на вірьовці.

2》 зах. Червона гарусна нитка, якою обплітають коси.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поплітка — Поплітка, -ки ж. 1) Верхняя прядь на веревкѣ. Могилев. у. 2) Красная гарусная нить, которой оплетаютъ сверху косы. Kolb. І. 40. Шух. І. 135.  Словник української мови Грінченка