пополуднати

пополу́днати

-аю, -аєш і пополуднувати, -ую, -уєш.

Док. до полуднати.

Значення в інших словниках

1. пополуднати — пополу́днати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пополуднати — ПОПОЛУ́ДНАТИ, аю, аєш і ПОПОЛУ́ДНУВАТИ, ую, уєш. Док. до полу́днати. Пополуднує [Павлусь] — і знов іде у комору спати і спить вже аж до захід сонця (О. Стороженко); Давно вже й поснідали, і пообідали й, позбиравши ошимки, пополуднали та й знову їсти захотіли (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
3. пополуднати — ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТИ перев. без додатка, фам. (трохи поїсти); ПЕРЕСНІ́ДАТИ розм., ПІДСНІ́ДАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. пополуднати — ПОПОЛУ́ДНАТИ, аю, аєш і ПОПОЛУ́ДНУВАТИ, ую, уєш. Док. до полу́днати. Пополуднує [Павлусь] — і знов іде у комору спати і спить вже аж до захід сонця (Стор., І, 1957, 58); Давно вже й поснідали, і пообідали й, позбиравши ошимки, пополуднали та й знову їсти захотіли. (Вас., I, 1959, 124).  Словник української мови в 11 томах